пн—чт
8:30—17:30
пт
8:30—16:15
перерва
12:30—13:15
ГіОЦ  /  Новини  /  23 червня 2016

КП ГІОЦ ініціює створення Єдиного інформаційного простору столиці

Більше півстоліття Головний інформаційний центр формує для киян та різноманітних організацій платіжні документи. Сьогодні це комунальне підприємство активно використовує сучасні технології і пропонує переходити киянам на розрахунки онлайн. Про це розповів "Вечірці" директор КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр" (ГІОЦ) Валерій Місань.

- Наш колектив одне із найстарших комунальних підприємств у столиці. Нас обійшли тільки КП "Жуляни" 1929 року, і КП "Київський метрополітен" - 1961 року.  КП "ГІОЦ"  засновано 1963 року. У нас працює 234 співробітники, 17 жінок у декретній відпустці.  У першу чергу ГІОЦ - це створення, актуалізація та програмне забезпечення міських баз даних у великих обсягах. Це співпраця з "Київвводоканалом", з "Київенерго",  із житлово-комунальними організаціями, керуючими компаніями . Також безпосередньо ми працюємо із Центром комунального сервісу. Консолідовано підходимо до всіх питань, які стосуються житлово-комунального господарства. Також інформаційні послуги ми надаємо іншим комунальним організаціям, зокрема в галузі освіти, охорони здоров'я і культури. Для дошкільних закладів, наприклад, ми розраховуємо і друкуємо квитанції для  оплати за перебування дитини у дошкільному закладі. Також співпрацюємо з районними управліннями освіти, маємо власні розробки програм із нарахування заробітної плати  для вчителів.

- Наскільки змінилася робота з часу заснування ГІОЦ і зараз?

- Ми тримаємо руку на пульсі життя,  постійно модернізуємо, як і програмні комплекси, так і використовуємо усі новітні розробки. Крім того,  поступово будемо відходити від паперових носіїв. Зокрема це наш сайт ГІОЦ, який ми розробили, і на якому є можливість  зареєструвати особистий кабінет для користувача  і в реальному часі зробити проплати чи  подивитися історію своїх проплат за комунальні послуги.

- Де кияни найчастіше сплачують за комунальні послуги?

- Традиційно, левова частка йде через Ощадбанк - більше 50%. Через Укрпошту сплачує приблизно 20 %. Разом ці дві установи проводять десь до 80% платежів. Решта 20% - це робота комерційних банків, які більш гнучкіші і виходять на рівень онлайн послуг.

Кількість онлайн платежів зростає?

- Так, постійно.  Але все залежить наскільки мобільно працюють основні наші контрагенти - Ощадбанк і Укрпошта. Зараз ведуться перемовини із Ощадбанком щодо електронних реєстрів і онлайн платежів. Якщо ви помітили, то у відділеннях  Ощадбанку з'явилися термінали самообслуговування, що по суті,  уже можна вважати онлайн платежами.  Крім того, ми запустили спільний проект - Автоматизовану систему обробки комунальних платежів - по автоматизації  і переходу на онлайн у 6 відділеннях Ощадбанку по всіх районах правого берега, крім Шевченківського.  Отож  уже через місяць усі відділення Ощадбанку зможуть проводити платежі в онлайн режимі. Відповідно касир зможе по квитанції - штрих-коду клієнта -  потрапити в єдину систему платежів за спожиті послуги. Зараз  ведуться перемовини про впровадження автоматизованої  системи обробки комунальних платежів спільно з Укрпоштою.

- У чому переваги цієї системи ?

- АСОКП - автоматизована система обробки комунальних платежів. Це спільний продукт із Ощадбанком, а підтримку і супроводження здійснюють наші спеціалісти. Цей проект буде заохочувати переходити на онлайн розрахунки за комунальні послуги. Коли всі відділення Ощадбанку перейдуть на цей формат відносин, то ми матимемо приріст електронних  платежів на 50%. Вважаю цілком реальним  до кінця поточного року перейти на розрахунки в такому онлайн режимі.  У цьому випадку виконавці послуг одразу ж можуть бачити надходження коштів.

- Раніше для цього потрібен був якийсь час?

-  Раніше людина сплачувала кошти в банку через паперові платежі. У банку відривали корінці, пакували їх у бандеролі, і відправляли нам у ГІОЦ.  У свій час ми модернізували обробку цих даних. У нас є системи автоматичного сканування цих корінців, які дають відбиток одразу ж з двох сторін  -  запис банку, і відповідно дані, які надавала людина. У свій час це спрощувало обробку платежів. Але все одно це вимагало певного часу. При онлайн розрахунках практично наступного банківського дня виконавці отримують кошти. А у паперових носіях це в ідеалі бувало три дні, а коли трапляються невідповідності у бандеролях, то могло  затягнутися  ще на добу. Зауважую, що натепер здійснюється перехід від рахунків на сплату до рахунків-повідомлень, які містять більш  розширену інформацію для споживача та відповідають вимогам  сучасних інформаційних технологій: крім штрих-коду ще й QR-код . 

- А де зберігаються "корінці" платіжок?

- Уявіть, у Києві  ми на місяць друкуємо десь мільйон рахунків.  Значна частина "корінців" із цих платіжок повертається до нас. Помножте це на 12 і помножте на три (три роки зберігають ці дані відповідно до закону щодо архівації), то зрозумієте, який обсяг даних у нас зберігається. Колись  шафи із коробками у нас займали три величезні приміщення. Тепер, коли ми потроху переходимо на онлайн-розрахунки у нас уже два приміщення під архівами. В перспективі, коли перейдемо на електронні реєстри, то з часом зможемо відмовитися від цього архаїзму.

-  А яка участь ГІОЦ у Картці киянина ?

- Відповідно до розпорядження КМДА на КП  ГІОЦ створено та підтримується функціонування  Центру міського процесингу ІТС „Картка киянина”. Транспортний додаток обслуговує КП "Київський метрополітен", медичний додаток – КП „Фармація”.  Крім того, КП ГІОЦ спільно з АТ «Ощадбанк» розширив можливості сплати комунальних послуг онлайн без комісії.  Відтепер, власники «Картки киянина» та картки «Моя картка», емітованої АТ «Ощадбанк», мають можливість сплачувати комунальні послуги на сайті www.gioc.kiev.ua без додаткової комісії, без черг і з комфортом. На сьогодні 98 тисяч киян зареєструвалися на нашому сайті, а 75 тисяч із них сплатили за ком послуги.

- Ваша організація була однією з перших, працівникам якої оформили Картку киянина?

- Так. Ми були, справжніми піонерами.  У свій час було прийнято рішення оформляти картку усім, хто не просто живе у столиці, а й працює і сплачує податки. Враховуючи, що ми відповідаємо за процесингову сторону цього проекту, цілком закономірно, що ми були одними з перших, хто почав ними користуватися. Крім того, надзвичайно прихильно до цього процесу поставилася жіноча половина нашого колективу. Бо ж одна карта заміняє дуже багато інших дисконтних карток різних торговельних мереж. Крім того, у ній можна підключити транспортний проїзний і банківський додаток.

- Ви здійснюєте технічну підтримку Картки киянина. Чи виникали проблеми після визнання неплатоспроможним банку Хрещатик, який був головним емітентом цієї картки?

- Те, що трапилося з банком "Хрещатик" - це реалії нашого часу. У Києві було 800 тисяч емітованих карток киянина. Завдяки тому, що дуже оперативно спрацював Ощадбанк щодо картки киянина, люди без проблем можуть переоформити картку киянина у їхніх відділеннях.

Сьогодні надавачі послуг переходять на прямі договори з мешканцями. Чи поменшало у вас через це роботи?

-   Наше підприємство потрапило в умови жорсткої ринкової економіки, і ми намагаємося конкурувати. Ми співпрацюємо з виконавцями послуг - "Київенерго", "Київводоканалом", "Київгазом" . Крім того, ми пропонуємо створити єдиний інформаційний простір Києва – об’єднати дані всіх виконавців послуг. У цьому питання зацікавлені не лише виконавці послуг, а й районні управління соціального захисту та представники влади. Ми пропонуємо щоб клієнти  не ходили по різних сайтах, а могли зареєструвавшись  в одному місці   та заплатити і за воду, і за електроенергію, і за газ. Ми намагаємося бути зручними для клієнтів.

- Ще кілька років тому ГІОЦ щомісяця звітував про платіжну дисципліну киян за комунальні послуги. Зараз такої інформації не надходить. Чому?

-     Колись, коли квитанції за усі комунальні послуги (воду, газ, обслуговування будинків, опалення гарячу воду) друкували централізовано і  люди платили одночасно. Зараз, коли надходить кілька квитанцій, на жаль ми такого не спостерігаємо . На сьогодні цей "процес" розтягнутий  у часі. Якщо колись людина сплачувала одну квитанцію, і кошти уже в банку "розщеплювалися" різним виконавцям, то сьогодні оператору у банку аби прийняти плату від одного клієнта доводиться мати справу з кількома різними рахунками, а це все час. Якщо колись ми володіли інформацією про рівень оплати  за спожиті комунальні послуги і щомісяця звітували міській владі про платіжну дисципліну киян, то сьогодні у кожного виконавця послуг свої рахунки… Ми сподіваємося, що в місті запрацює Єдиний інформаційний простір,  де буде зібрана ця інформація.

- Ви кілька разів згадували Єдиний інформаційний простір. Розкажіть докладніше про цей проект.

- Зараз ми ведемо перемовини з "Київводоканалм", "Київенерго", " Київгазом", Центром комунального сервісу  (ЦКС) стосовно необхідності  створення Єдиного інформаційного простору. Це дозволить мати усю інформацію про комунальні платежі в одному місці. У такому випадку,  працівник ЦКС буде мати доступ до усієї бази даних. Це  принципове питання, бо саме,  ЦКС, що побудований на базі колишніх ЖЕКів найбільш наближений  до мешканців. У того ж "Київводоканалу" один центр обслуговування клієнтів на Лівому березі, у Київенерго є 10  - у по одному у кожному районі, але все ж таки найближче до людей залишаються колишні ЖЕКи. Тобто, цим проектом  ми повертаємо "крокову доступність" киян до усієї інформації щодо надавачів послуг.  

-    У чому полягає ваша співпраця з  Центром комунального сервісу. Ви не дублюєте функції один одного?

-   ЦКС – це фронтофіс, де безпосередньо працюють із споживачами. Ми ж маємо справу з документами і рахунками.  Фахівці ЦКС  отримують інформацію щодо нарахування та оплати за спожиті послуги і можуть прокоментувати і перевірити стан розрахунків мешканців, що до них звертаються.  Ми з ними співпрацюємо щодо питань обслуговування прибудинкової території та взаємин  із "Київводоканалом".   Принципова відмінність, що у нас немає договорів з мешканцями, а лише з надавачами послуг.

- Сьогодні можна почути про фальшиві платіжки за компослуги  в поштових скриньках киян. Як боротися з цим явищем?

-   Єдиний вихід перехід на онлайні платежі з власного "кабінету". Тоді в  принципі будуть неможливі такі підробки. Бо ж були випадки підробки реквізитів, а також пропонувалися послуги, які не прописані у переліку ЖКП.  Перехід  до онлайн платежів  та оплата по рахунках-повідомленнях  практично вирішить цю проблему.  

- У вас діє пряма телефонна лінія. Що турбує киян?

- Парадокс, але 90% звернень на нашу лінію стосується виконавців послуг, а не роботи нашого центру .  Людей цікавить, чому їм нарахували наприклад за воду не по лічильнику, а по нормативах, це що стосується Водоканалу. Ми приймаємо ці звернення і перенаправляємо їх виконавцям послуг. А щодо пільг і субсидій переадресовуємо в управління соціального захисту. Цілком очевидно, що нині місто потребує Єдиного інформаційного простору, де б збиралася і акумулювалася уся інформація, і кияни б могли отримати усі "довідки" в одному місці.

- Незабаром ГІОЦ  святкуватиме чергову річницю заснування. З якими планами входите у новий рік своєї роботи?

- Дійсно, 1 липня нашому підприємству виповниться 53 роки. Маючи такий великий досвід  плануємо  і в подальшому приймати активну участь у інформатизації   житлово-комунальної галузі та нашого міста в цілому.  Це і  єдиний інформаційний простір для розрахунків за спожиті житлово-комунальні послуги, рахунки-повідомлення та онлайн-канали для проведення оплати, і участь у проекті „Електронна столиця”, і подальший розвиток додатків „Картки киянина” – Картка учня та ін.  

 

 

Джерело: Вечірній Київ