БЕЗБАР'ЄРНІСТЬ. КП ГІОЦ

     Чимало років безбар’єрність асоціювалася у багатьох людей лише з подоланням фізичних перешкод – облаштуванням пандусів і підіймачів. Насправді ж це поняття ширше і стосується, без перебільшення, кожного.

 

     Так, більшість щоденних дій для людини з інвалідністю – це важке випробування, яке найчастіше доводиться проходити самостійно. Кожен крок супроводжується бар’єрами: у під’їзді – сходинки, в автобусі – незручні посадкові майданчики. Ситуації, коли людина з інвалідністю не може влаштуватися на роботу через упередження роботодавця – це проблема бар’єрів, вирішення яких є обов’язком держави перед її громадянами. Але й інших бар’єрів довкола нас, на жаль, також багато. Це й коли літня людина змушена простоювати у чергах в громадських установах, й коли жителі віддалених сіл не можуть оплатити комунальні послуги зі смартфона, й коли випускник університету не може працевлаштуватися на першу роботу, й коли молода мати не може вийти з декрету, адже немає місць у дитсадках. Таких прикладів – безліч.

 

     Як державна політика безбар’єрність означає формування такого підходу, за якого кожна людина в нашій країні може отримати вільний доступ до будь-якої сфери життя: навчання, будування кар’єри, спокійного пересування країною тощо. У квітні 2021 року була прийнята Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору, яка була розроблена в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів» та на виконання Указу Президента України. Стратегія розрахована до 2030 року і передбачає усунення бар’єрів у шести основних напрямках.

 

     Перший — фізичний, він включає розроблення єдиних архітектурних стандартів. Це означає, що все наше навколишнє середовище (будівлі, вулиці, тротуари, транспорт) має бути фізично доступним для всіх людей, зокрема для маломобільних груп населення (люди з інвалідністю, люди старшого віку, батьки з маленькими дітьми тощо).

 

На виконання рішення Київської міської ради від 23.09.2021 № 2392/2433 «Про створення програмного модуля «Інформаційна база об’єктів соціальної сфери та безбар’єрних маршрутів в місті Києві» та   інформаційного шару «Мапа доступності міста Києва» КП ГІОЦ  приймає участь у створенні безбар’єрного простору для мешканців та гостей столиці (м. Києва) 

 

План заходів з розроблення  «Мапи доступності міста Києва» 

Створення бази даних з таблицями об’єктів та їх атрибутами;

•Створення геоінформаційної системи для відображення об’єктів на картографічних матеріалах;

•Забезпечення процесу збору геометричних параметрів об’єктів та їх атрибутів, створення програмних засобів;

•Створення модулю прокладання маршрутів для осіб з особливими потребами;

•Створення сервісу «Мапа доступності міста Києва» мобільного застосунку «Київ цифровий»

•Відображення на мапі об’єктів надання послуг (ЦНАП, лікарні, заклади соц. послуг, тощо), укриття, пункти незламності.

Інформаційний шар «Мапа доступності міста Києва»

Відображення фізичної безбар’єрності навколишнього середовища міста та адміністративних будівель, споруд, міської інфраструктури.

 

 

     Другий — суспільний і громадянський, який передбачає створення рівних можливостей для активної участі людей у громадському житті. Це означає, що кожна людина за такого підходу має відчувати себе вільною у своєму самовираженні, що її не будуть засуджувати через якісь її ознаки. А, навпаки, різність кожного з нас вкупі посилюватиме й розвиватиме наше суспільство.

 

     Третій — економічний. І це означає забезпечення таких умов, за яких людина може працевлаштуватись і відчувати себе захищеною від проявів дискримінації. Також у межах цього напряму передбачається створення можливостей для отримання фінансових та інших ресурсів для того, щоб займатися підприємництвом.

 

     Четвертий — освітній. З нього, певно, і варто було б почати, адже все починається з освіти: у кожної людини має бути вільний доступ до якісної освіти, причому впродовж усього її життя. Власне, якраз цим держава і буде опікуватися в межах цього напряму.

 

     П’ятий — цифровий, та сфера, без якої неможливо уявити наше життя у ХХІ столітті. Цифрова безбар’єрність передбачає доступ усіх соціальних груп до всіх послуг, що є онлайн, та власне до інтернету.

 

     І шостий — інформаційний. У межах цього напряму планується створити такі умови, за яких люди, незалежно від своєї мобільності, функціональних порушень чи комунікативних можливостей, зможуть отримувати доступ до інформації та користуватись усіма необхідними технологіями.

 

         За отриманням інформації можна звернутися до КП ГІОЦ за наступними контактами:
              - телефони: (044) 366-80-56, 366-81-05, (044) 366-81-55;
              - електронни пошти: support.gioc@kyivcity.gov.ua; secretari.gioc@kyivcity.gov.ua.

          Розгляд звернень здійснюється у строк не більше одного місяця від дня їх надходження (звернення, які не потребують додаткового вивчення, - розглядаються не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання).

          Запит на інформацію розглядається у строк  не більше п'яти робочих днів з дня його отримання (у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних – до двадцяти  робочих днів).

 

Безбар’єрне середовище – це простір необмежених можливостей, в якому немає місця дискримінації та враховуються інтереси кожного.

 

     Безбар’єрність – загальний підхід до формування та імплементації державної політики для забезпечення безперешкодного доступу всіх груп населення до різних сфер життєдіяльності;

 

     Гендерна рівність – рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації, що дозволяє особам обох статей брати рівну участь у всіх сферах життєдіяльності суспільства;

 

     Доступність – забезпечення рівного доступу всім групам населення до фізичного оточення, транспорту, інформації та зв’язку, інформаційно-комунікаційних технологій і систем, а також до інших об’єктів та послуг, як у міських, так і в сільських районах;

            Об’єкти фізичного оточення – будівлі і споруди, об’єкти благоустрою та транспортної інфраструктури;

 

         Адміністративна  будівля КП ГІОЦ (вул. Космічна, 12-А) пристосована до потреб осіб з особливими потребами (маломобільних груп населення): на центральному вході встановлено систему виклику персоналу, який, в разі необхідності, допоможе безперешкодно потрапити до приміщення  КП ГІОЦ через окремий вхід (знаходиться на рівні поверхні землі та відповідає вимогам ДБН В.2.2-17:2006 «Доступність будинків та споруд для маломобільних груп населення») та пересуватись в межах адміністративної будівлі КП ГІОЦ.

    

     Стала мобільність – організація переміщення людей, що знижує рівень впливу на навколишнє середовище і передбачає розвиток інтегрованої системи громадського транспорту, мережі пішохідних та велосипедних шляхів;

 

     Універсальний дизайн – дизайн об’єктів фізичного оточення, програм та послуг, максимально придатний для використання всіма групами населення без необхідності додаткової адаптації чи спеціального дизайну. Універсальний дизайн не виключає допоміжних пристроїв для конкретних груп осіб з інвалідністю, де це необхідно.

 

     Також рекомендуємо «Довідник безбар’єрності» – гід з коректного спілкування, у якому зафіксовані нові норми безбар’єрної мови. Це проєкт з відкритим кодом, створений у співпраці з громадськими організаціями, правозахисниками, психологами, батьками, що виховують дітей з інвалідністю, українськими та міжнародними експертами. «Довідник безбар’єрності» — ініціатива і флагманський проєкт Олени Зеленської. Детальна інформація за посиланням: https://bf.in.ua/